У Вишгороді встановлено перші таблички з QR-кодами на історико-культурних пам’ятках. Загалом у межах реалізації проєкту Вишгородського історико-культурного заповідника (ВІКЗ) «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація» заплановано оснастити QR-кодами 22 визначні об’єкти Вишгорода та району. Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Унікальність цієї події в тому, що QR-кодування історичних пам’яток у малих містах, а тим більше у селах, багатих історичною спадщиною, ще не увійшли у широкий вжиток, і Вишгородщина – один з перших регіонів, де QR-коди з’являться на визначних історичних об’єктах сільської місцевості.
З нагоди встановлення перших табличок з QR-кодами на історико-культурних пам’ятках Вишгородщини відбулась прес-конференція «Мандрівка у часі історичною Вишгородщиною».
Спікери були одностайними у тому, що проєкт є унікальним передовсім тому, що вперше в Україні буде здійснено моніторинг ефективності впровадження цифрових інформаційних технологій, спрямованих на використання широким загалом користувачів-туристів з подальшою корекцією застосування QR-кодів і з можливістю використання набутих аналітичних даних іншими історико-культурними установами України.
Ігор Золотоверх, начальник управління культури, національностей та релігій КОДА: «Впровадження новітніх цифрових технологій у культурну сферу, у музейну сферу – це один з ефективних кроків до зацікавлення молоді історією Вишгородщини, Київщини, та, власне, усієї України. То ж важливість цього проєкту безсумнівна. Але це тільки перші кроки, за якими має йти розвиток цієї справи. То ж хочу побажати всім, хто причетний до проєкту, плідної роботи».
Влада Литовченко, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук: «Сьогоднішній прес-конференції передувала ще одна подія – відбулося засідання виконавчого комітету, де єдиним пунктом розглядалась можливість встановлення табличок з QR-кодами на локаціях Вишгорода у межах механізму узгоджень. Дуже приємно, що Вишгородська міська рада, міський голова Вишгорода, райдержадміністрація йдуть нам назустріч щодо втілення проєктів, спрямованих на підтримку, збереження, популяризацію історико-культурної спадщини краю. Тема нашого грантового проєкту була обрана не випадково. QR-кодування не є новиною для світу. Але для малих міст, для малих територій, зокрема, для Вишгородського району це справжнє відкриття. Адже багата історико-археологічна спадщина міста, на жаль, не проявлена зовні. Туристи часто запитують: де ж знаходилась резиденція княгині Ольги, де залишки фортифікацій, де давні вали? Важко щось пояснити, коли немає візуалізації. Тому ми колегіально вирішили, що встановлення кодів на знакових об’єктах надасть Вишгороду нового поступу в залученні молоді завдяки тому, що вона легко і з цікавістю сприймає сучасні технології – і QR-коди, і банери… Також окрім пам’яток у Вишгороді, включили до 22 об’єктів QR-кодування ще кілька знакових об’єктів району, які мають значення національного масштабу. Це Історичний парк «Межигір’я», Межигірський Спасо-Преображенський монастир, тощо. Звичайно, хотілось би цей перелік ще розширити. Але ми обмежені рамками проєкту. Та сподіваюся, з часом до переліку об’єктів QR-кодування додадуться нові пам’ятки».
Наталя Кива, менеджер програм «Український культурний монітор» Українського культурного фонду: «Проєкт – це один з наших переможців, який з досить високими балами дійшов до фіналу, був на другому місці нашої конкурсної програми. Ми дуже хочемо, щоб результати проєктів, які ми підтримуємо, не лягли десь на полицю, а були доступні громадськості. Тому й створили програму підтримки прикладних досліджень культури і мистецтв. Хочу звернути увагу на те, що цей проєкт – не просто для створення QR-кодів, у ньому закладена глобальніша мета: моніторинг інформаційних технологій щодо інтересу суспільства до історії України і Вишгородщини зокрема. Тобто QR-коди вже не новина, але ефективність даної методології не досліджувалась. Цим зазначений проєкт дуже важливий. Також хотілось би відзначити зразковий інформаційний супровід проєкту – це щоденник проекту на Фейсбук-сторінці, який веде ВІКЗ і постійно інформує громадськість про хід проєкту. Це свідчить про не формальний підхід і до звітності, й до самої реалізації проекту».
Олексій Данчин, в.о. голови Вишгородської райдержадміністрації: «Це чудова і потрібна ініціатива. Вишгородщина – багата історією територія, яку нам потрібно якнайширше популяризувати, залучати сюди туристів, зробити так, щоб люди, які здійснили сюди подорож, могли також додатково отримати цікаву інформацію про історичні факти, і саме на це спрямоване QR-кодування. Дякую всім, хто долучився до реалізації проекту».
Трохим Іванов, заступник міського голови Вишгорода: «Ми зараз є свідками того, як сучасні технології приходять в історико-культурну сферу нашого древнього і славного своєю історією міста. Новітні засоби популяризації нашого міста мають не лише залучити до нього туристів, а й дати поштовх місцевим жителям до активнішого вивчення історії своєї землі. Люди, які скористаються QR-кодами, отримають повнішу картину про нашу культурну та історичну спадщину. Ми високо цінуємо зусилля ВІКЗ, адже бачимо, як багато сил і талантів вони вкладають у цю справу».
Дмитро Шевченко, завідувач Історичного музею ВІКЗ: «Проєкт має дві основні мети. Перша – це проявлення пам’яток історико-культурної спадщини Вишгорода в сучасному урбанізованому середовищі, тобто поєднання сучасного Вишгорода і Вишгорода історичного, аби зробити місто цікавішим для городян і туристів. І друга – дати нашим колегам-музейникам основу для запровадження подібних проєктів. Під час формування нашої ідеї, шляхів її реалізації, я чув багато думок: від «круто, це треба робити» до «та навіщо, воно не потрібне, людям не цікаве». Я не міг сперечатися ні з одними, ні з іншими, бо поки що ми не маємо об’єктивних підтверджених даних щодо того, наскільки актуальні ці технології для нас, для нашого суспільства. Цим проєктом намагаємось вибудувати насамперед певний еталон, від якого можна відштовхуватися у використанні інноваційних технологій. А потім, використовуючи його як основу, далі коригувати і розвивати».
Світлана Вепшина, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю, маркетингу та фірмового стилю: «Я була дуже рада, коли ця ідея виникла. Я входжу до туристичного кластеру Вишгородщини і давно хотіла, щоб у нас було створене щось подібне. А коли почула, що був виграний грант, дуже зраділа. Тому я назвала туристичну навігацію у Вишгороді початком – початком справді великої програми з брендингу міста, з того, щоб зробити його привабливим і значущим для туристів».
До переліку об’єктів для QR-кодування увійшли такі:
— Городище літописного міста Вишгорода ХІ–ХІІІ ст. (Історична частина м. Вишгорода).
– Залишки дерево-земляних оборонних укріплень городища – валів та ровів ХІ–ХІІІ ст. та XVII ст. (Історична частина м. Вишгорода).
– Залишки стіни Борисоглібського храму 1074–1112 рр. (вул.Калнишевського, м. Вишгород).
– Церква Святих страстотерпців Бориса і Гліба 1861–1863 рр. (вул. П. Калнишевського, 11-а, м. Вишгород).
– Залишки металургійного виробництва ХІ ст. (вул. П. Калнишевського, та прилегла територія, м. Вишгород).
– Поховання воїнів-кочовиків Х–ХІІІ ст. (150 метрів на південь від старого цвинтаря, м. Вишгород).
– Кургани Х–ХІ ст. (вул. Шолуденка, м. Вишгород).
– Осередок гончарного виробництва ХІ ст. (вул. Межигірського Спаса, провулок Старосільський, м. Вишгород).
– Залишки житлових та господарських будівель, гончарний горн ХІ ст. (вул. Межигірського Спаса, 11–13, м. Вишгород).
– Музей давньоруського гончарства (вул. Межигірського Спаса, 11, м. Вишгород).
– «Будинок Клюкви» (вул. Шкільна, 58, м. Вишгород).
– Поселення раннього залізного віку VІІ–VІ ст. до н. е. (50 метрів на захід від вул. Шкільна, 58, м. Вишгород).
– Поховання середини Х ст. зі скандинавськими прикрасами (пр. Шевченка, м. Вишгород).
– Споруда земської школи (вул. Шкільна, 29, м. Вишгород).
–Братська могила воїнів Радянської Армії, у якій похований Герой Радянського Союзу Л. І. Глібов (вул. Шкільна, м. Вишгород).
– Площа Г. Строкова (м. Вишгород).
– Набережна Київського водосховища (ГЕС, цегельні заводи, історичний ландшафт). (Набережна, м. Вишгород).
– Затоплені села Київського Полісся ХХ ст. (Набережна м. Вишгорода).
– Собор Вишгородської Божої Матері УГКЦ (вул. Старосільська, 9, м. Вишгород).
– Історичний парк “Межигір’я” (с. Нові Петрівці).
– Спасо-Преображенський Межигірський монастир (с. Нові Петрівці).
– “Дзвонкова криниця” (с. Нові Петрівці).
